- дідичити
- -дичу, Ол.Одержувати в спадщину, унаслідувати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
одідичити — чу, чиш, док., перех., заст. Успадкувати, отримати у спадок … Український тлумачний словник
видідичити — відібрати право спадщини [VI,VII] … Толковый украинский словарь
дідичити — Дідичити: панувати [42] … Толковый украинский словарь
одідичити — Одідичити: успадкувати [45] … Толковый украинский словарь
одідичити — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
одідичений — а, е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до одідичити … Український тлумачний словник
одідичення — я, с., заст. Дія за знач. одідичити … Український тлумачний словник